MIDI композиція – авторське право

Сьогодні ми спробуємо розібратися чому саме для авторів музичних творів та  MIDI композицій важливо орієнтуватися у деяких правових аспектах застосування закону  “Про авторське право і суміжні права”. Питання виявилось доволі суперечливим і непростим для вивчення. Будемо рухатися від простішого до складнішого.

Створення MIDI з власної композиції не викликає жодних питань бо автор сам написав музичний твір, сам створив MIDI.

В Україні діє презумпція авторства. Відразу після створення твору автор автоматично становиться первинним суб’єктом, якому належить авторське право.  Ніяких формальних дій зі спеціального оформлення виконувати не потрібно. Але в будь-якому випадку не зайвим буде сповістити про свої права методом використання знаку охорони авторського права.

Цей знак складається з таких елементів:

 

  • латинська літера “c”, copyrightобведена колом
  • ім’я особи, яка має авторське право;
  • рік першої публікації твору.

Знак охорони авторського права роставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.

Символ ©, або слово ‘Copyright’ або скорочення ‘Copr. друкується на пк з операційною системою MS Windows слідуючим чином:

Затискаємо клавішу Alt і не відпускаючи її на цифровій кравіатурі набираємо послідовність цифр 0169.

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.

Слід окремо розділити питання володіння матеріальним об’єктом, в якому втілено (виражено) твір і питання власне авторського права. Володіння матеріальним об’єктом не означає набуття авторського права і законом чітко вказано, що Особа, яка володіє матеріальним об’єктом, в якому втілено (виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.

Авторське право і право власності на матеріальний об’єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження  матеріального об’єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.

Надалі спробуємо розібратися у  визначення термінів, щоб зрозуміти як наші законотворці приділили увагу MIDI композиціям. Відразу зауважу – конкретно ніяк, або дуже обережно на відміну від американських, які показали повну лояльність важковаговикам музичної індустрії і на хвилі тотальної комерціоналізації прирівняли midi файл до аудіодисків та аудіокасет. З точки зору самої MIDI технології є повним абсурдом. Адже творці самої технології підкреслювали, що ніякого відношення MIDI файл до аудіо файлу не має. Аргументи, до яких вдалися американські “експерти” з Бюро реєстрації авторських прав США можуть з таким же успіхом прирівняти пальці піаніста, який буде грати на синтезаторі від брендових виробників до аудіодиску чи аудіокасети і заставити за наявність пальців здійснювати примусове ліцензування. Відбулася повна профанація питань ліцензування MIDI файлів. З таким успіхом американців примусять ліцензувати і ніс, через який заходить повітря необхідне для відтворення якоїсь мелодії, і рот за допомогою, якого хтось наспіває теж якусь мелодію. Наші законодавці з точки зору компетенції не виглядають вже так нікчемно як американське бюро реєстрації авторських прав і слава Богу. Можливо так і на краще. Чим менше будь якої локалізації тим більше простору для творчості. Але все ж таки потрібно якось визначитися з термінами і логічними лініями закону, щоб мати уяву, що ж таке MIDI композиція з огляду на можливість набуття авторського права. Надалі ми обов’язково розглянемо усі тонкощі закону, але на сьогодні запрошуємо до дискусії на дану тему.

 

Поширити вподобання
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ввійти за допомогою: