Перший у світі сайт: з чого почалася Всесвітня павутина

Перший у світі сайт був настільки простим, що сьогодні його можна було б прийняти за звичайну текстову сторінку. Без фотографій, відео, анімації, реклами, соціальних кнопок і складного дизайну. Проте саме з нього почалася історія World Wide Web — Всесвітньої павутини.

Сайт працював за адресою info.cern.ch. Його створив британський учений Тім Бернерс-Лі, який працював у Європейській організації ядерних досліджень CERN.

Завдання першого сайту було цілком практичним: пояснити, що таке World Wide Web, як працює нова система, як отримувати доступ до документів і як створювати власні вебсторінки.

Сьогодні, коли через браузер ми читаємо новини, слухаємо музику, дивимося відео, користуємося банківськими сервісами та працюємо з хмарними застосунками, важко уявити, що вся історія Web почалася з кількох текстових документів і гіперпосилань.

Як виникла ідея World Wide Web

У 1989 році Тім Бернерс-Лі працював у CERN. Це була велика міжнародна наукова організація, де дослідники з різних країн використовували різні комп’ютери, операційні системи та способи зберігання інформації.

Проблема полягала не у відсутності комп’ютерних мереж. Вони вже існували. Складність була в іншому: інформація знаходилася в різних системах, і знайти пов’язані між собою документи було непросто.

Бернерс-Лі запропонував створити систему, в якій інформаційні документи могли б бути пов’язані між собою за допомогою гіпертекстових посилань.

У березні 1989 року він підготував документ Information Management: A Proposal, у якому описав основну ідею майбутньої Всесвітньої павутини.

У 1990 році Тім Бернерс-Лі разом із бельгійським інженером Робертом Кайо розвинув цю концепцію.

Поступово почала формуватися система, яку ми сьогодні називаємо World Wide Web.

Перший у світі сайт і його адреса

Перший вебсервер працював за адресою: http://info.cern.ch

Однією з найперших сторінок була: http://info.cern.ch/hypertext/WWW/TheProject.html

Вона розповідала про сам проєкт World Wide Web. На ній можна було знайти інформацію про принцип роботи Web, гіпертекст, доступне програмне забезпечення, вебсервери, браузери, технічну документацію, створення власного сервера, розвиток проєкту.

Фактично перший сайт був одночасно сайтом про World Wide Web і документацією до самої технології.

Коли з’явився перший сайт

У популярних публікаціях часто можна зустріти дату: 6 серпня 1991 року.

Саме її нерідко називають днем появи першого у світі сайту. Однак реальна історія дещо складніша.

Основні компоненти World Wide Web уже працювали в CERN наприкінці 1990 року. На той момент існували вебсервер, веббраузер, HTML, HTTP, система адресації документів, перші вебсторінки.

6 серпня 1991 року Бернерс-Лі опублікував інформацію про проєкт World Wide Web у мережевій групі alt.hypertext, після чого технологія стала доступною значно ширшому колу користувачів Інтернету.

Тому точніше говорити так: перший сайт був створений і запущений у CERN наприкінці 1990 року, а в серпні 1991 року World Wide Web почав виходити за межі CERN і став загальнодоступною інтернет-технологією.

Що було створено разом із першим сайтом

Перший сайт був лише видимою частиною значно більшої системи. Для роботи World Wide Web необхідно було створити кілька основних технологій.

HTML

HTML — HyperText Markup Language — мова розмітки гіпертекстових документів. Вона дозволяла визначати структуру документа та створювати посилання між різними сторінками. Саме можливість переходити з одного документа до іншого стала одним із фундаментальних принципів Web.

HTTP

Для передавання вебдокументів між сервером і комп’ютером користувача був створений HTTP — Hypertext Transfer Protocol.

У сучасному Web ми переважно використовуємо його захищений варіант — HTTPS, але основний принцип взаємодії браузера із сервером зберігся.

Адресація ресурсів

Документам потрібно було надати унікальні адреси. Так сформувався принцип URL та URI — адрес, за допомогою яких браузер може визначити, де знаходиться потрібний ресурс.

У спрощеному вигляді архітектуру першого Web можна представити так: адреса → сервер → HTTP → HTML-документ → гіперпосилання → інший документ. Цей принцип продовжує працювати й сьогодні.

Перший вебсервер

Перший вебсервер працював на комп’ютері NeXT, яким користувався Тім Бернерс-Лі в CERN.

Саме на цій машині розміщувався info.cern.ch. Комп’ютер мав особливе значення для проєкту, тому на ньому навіть залишили записку з попередженням, що машину не можна вимикати, оскільки вона є сервером.

Сьогодні вебсайти працюють на величезних серверних кластерах, у дата-центрах та хмарних платформах. А тоді практично весь Web міг працювати на одному комп’ютері. 

Це хороший приклад того, що великі технологічні системи часто починаються з дуже невеликого прототипу.

Перший браузер був також редактором

Ще одна цікава особливість раннього Web — перший браузер був не лише програмою для перегляду сторінок.

Програма WorldWideWeb, яку Тім Бернерс-Лі створив для операційної системи NeXTStep, дозволяла також редагувати вебдокументи.

Тобто початкова концепція Web передбачала не тільки читання інформації. Користувач мав можливість працювати з нею безпосередньо.

Згодом з’явилися браузери для інших операційних систем, і функції перегляду та редагування переважно розділилися.

Сьогодні ми знову частково повернулися до цієї концепції через вебредактори, системи керування контентом, хмарні офісні програми та спільну роботу з документами в браузері.

Чому гіперпосилання стали настільки важливими

На перший погляд гіперпосилання здається дуже простим елементом. Натиснули на текст — відкрився інший документ. Але саме ця можливість принципово змінила спосіб організації інформації. До Web документи часто існували як окремі інформаційні об’єкти.

World Wide Web дозволив створити мережу документів, які могли посилатися один на одного незалежно від того, на якому сервері вони знаходилися.

Так виникла справжня павутина інформації. Звідси й назва: World Wide Web — Всесвітня павутина.

Сторінка більше не була ізольованим документом. Вона ставала частиною глобальної системи пов’язаних ресурсів.

Інтернет і World Wide Web — не одне й те саме

Розповідаючи про перший сайт, важливо не плутати два поняття.

Тім Бернерс-Лі не створив Інтернет.

Інтернет існував значно раніше. 

Це мережева інфраструктура, яка дозволяє комп’ютерам обмінюватися даними.

World Wide Web став одним із сервісів, що використовують Інтернет.

У спрощеному вигляді:

• Інтернет — глобальна мережа, яка з’єднує комп’ютери;
• World Wide Web — система взаємопов’язаних інформаційних ресурсів;
• вебсервер — комп’ютер або програма, що надає ці ресурси;
• вебсайт — сукупність пов’язаних вебсторінок і ресурсів;
• браузер — програма для роботи з Web.

Через Інтернет можна використовувати не лише Web, але й електронну пошту, передавання файлів та багато інших мережевих служб.

Чому Web став відкритою технологією

Одним із найважливіших рішень в історії Інтернету стало рішення CERN зробити технологію World Wide Web відкритою.

30 квітня 1993 року CERN оголосив, що програмне забезпечення World Wide Web може використовуватися без сплати ліцензійних платежів.

Це мало величезне значення. Якби Web став закритою комерційною платформою, його розвиток міг би піти зовсім іншим шляхом.

Натомість програмісти, університети, компанії та ентузіасти отримали можливість створювати власні вебсервери, браузери, сайти, програмне забезпечення, нові вебтехнології.

Відкритість стала однією з причин надзвичайно швидкого поширення World Wide Web.

Що залишилося від першого Web сьогодні

Між сайтом info.cern.ch і сучасним вебзастосунком може здаватися мало спільного.

Сьогодні ми використовуємо CSS, JavaScript, бази даних, серверні мови програмування, REST API, системи керування контентом, вебфреймворки, хмарні сервіси, потокове аудіо та відео, інтерактивні інтерфейси.

Проте основа залишилася напрочуд схожою.

Ми й сьогодні відкриваємо URL, звертаємося до сервера, використовуємо HTTP або HTTPS, отримуємо HTML, переходимо за гіперпосиланнями, працюємо з інформацією через браузер.

Технологічні шари стали набагато складнішими, але фундаментальна архітектура Web усе ще добре впізнається.

Перший сайт як урок сучасної веброзробки

Історія першого сайту цікава не тільки як історичний факт. Вона нагадує про фундаментальне призначення Web — робити інформацію доступною та пов’язаною.

Іноді сучасна веброзробка настільки захоплюється фреймворками, анімацією, ефектами та складними інтерфейсами, що головне завдання сайту відходить на другий план.

А перший у світі сайт показує протилежний підхід.

Спочатку: інформація → структура → доступність → зв’язки між документами.

І лише потім оформлення та додаткові можливості.

Практичні поради

Історія першого Web дозволяє сформулювати кілька принципів, актуальних і для сучасних сайтів:

• спочатку визначайте інформаційне завдання сайту;
• будуйте зрозумілу структуру сторінок;
• використовуйте семантичний HTML;
• робіть навігацію простою;
• створюйте логічні внутрішні посилання;
• не підміняйте корисний зміст візуальними ефектами;
• забезпечуйте доступність основної інформації;
• дотримуйтеся відкритих вебстандартів;
• пам’ятайте, що сайт є частиною глобальної мережі інформації, а не ізольованим документом.

Висновок

Перший у світі сайт не продавав товари, не показував відео і не намагався привернути увагу ефектним дизайном.

Він пояснював, як отримувати доступ до інформації. Саме з цієї простої ідеї виросла система, яка згодом змінила науку, освіту, бізнес, засоби масової інформації, культуру та повсякденне життя.

Від першого сервера info.cern.ch до сучасних вебплатформ пройдено величезний технологічний шлях. Але HTML, HTTP, URL і гіперпосилання, закладені в основу раннього World Wide Web, залишаються фундаментальними елементами сучасної мережі.

Історія першого сайту добре нагадує ще одну важливу річ: революційна технологія не обов’язково починається зі складної системи.

Іноді для цього достатньо правильно сформульованої проблеми, відкритих стандартів, кількох документів і гіперпосилань між ними.

Використані джерела

1. CERN — A short history of the Web https://home.cern/science/computing/birth-web/short-history-web
2. CERN — The birth of the Web https://home.cern/science/computing/birth-web
3. CERN — World Wide Web History https://info.cern.ch/hypertext/WWW/History.html
4. CERN — The WorldWideWeb browser https://info.cern.ch/NextBrowser.html
5. CERN — The World Wide Web projec thttp://info.cern.ch/hypertext/WWW/TheProject.html
6. Guinness World Records — First website https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/first-website